УкрАнг

«Наші Дикі»: естетика та політика в музиці незалежної України

Рецензія
Ганна Гнедкова
https://doi.org/10.52323/498151
Червень 2020
Монографія «Дика музика» є результатом тривалого етномузикознавчого дослідження, яке почалося 2004 року, коли Руслана Лижичко виборола для України перемогу на «Євробаченні» з піснею «Wild Dances». Книжка наголошує, що музика не лише робить естетичний внесок у культуру, а й витворює «візії суверенності»; може транслювати не тільки бажання, а й політичні вимоги. Важливим концептом, характерним для української музики, і зокрема етномузики, є «дикість» – полісемантичне слово, яке дістає дедалі більше нових переосмислень у різних історико-політичних і культурних контекстах.
УкрАнг

Жити феміністично

Рецензія
Оксана Гусєва
https://doi.org/10.52323/492391
Квітень 2020
Дев’ята книга феміністки та незалежної дослідниці Сари Ахмед «Жити феміністично» – текст, що поєднує епізоди з особистого життя і професійної діяльності авторки, діалоги з видатними теоретикинями фемінізму, приклади з фольклору, художньої літератури та кінематографу, а також роздуми про розвиток і перспективи феміністичного руху. Спираючись на рефлексивно-аналітичний підхід, авторка демонструє, що життя за принципами фемінізму, як і саме поняття фемінізму, полягає в постійному критичному ставленні до навколишньої дійсності та в порушенні гострих і часто незручних питань.
УкрАнгРос

Принципи хорошої роботи активістського колективу

Феміністичний цех
Йош
Березень 2020

Текст містить роздуми про роботу в громадському секторі, зокрема в колективі «Феміністичної майстерні». Засадами діяльності колективу є горизонтальні й самоорганізаційні методи, а також принцип «практикуй те, що пропагуєш». Принципи, які з них випливають, мають допомогти активістському колективу функціонувати гармонійно і стабільно. Я сформулювала їх, щоб ініціювати в активізмі дискусію, якої мені страшенно бракує, осмислити нашу діяльність і намітити орієнтири для подальшої роботи. Також цей комплекс принципів допоможе зменшити хоча б всередині колективу тиск продуктивності, що здійснюється зовнішніми факторами (такими як змагальницька культура, умови економічної нестабільності, вимоги донорів, очікування близьких). Повністю текст читайте російською мовою.

УкрАнгРос

У Чечни не женское лицо

Феміністичний цех
Ленни Смирно
Лютий 2020

Документальное эссе передает мысли и чувства авторки относительно гомофобной кампании, развернувшейся в Чечне с начала 2017 года, повествует о том месте, или том отсутствующем означающем, каким стали женщины в освещении этой трагедии, а также о личном опыте авторки как волонтерки в поддерживающей ассоциации для ЛГБТ+ бежен-цев-ок с Северного Кавказа во Франции.

УкрАнгРос

Тому що ми говоримо з узбіччя

Феміністичний цех
Вішня Вішня
ґео
Сяйво
Лютий 2020
Моя картина світу така, що у світі є різнорідність – не різноманіття, про яке нам зараз говорять, – а різнорідність. Доволі конфліктна саме тим, що ці різні шари не стикуються між собою, бо є історично нерівними. Є люди та інституції, які цю різнорідність приховують, витирають – переписують історію, бо їм вигідно створювати та підтримувати ієрархії. Через це виникають маргіналізовані люди та соціальні утворення. Для мене слово «маргінальний» позначає те, що витіснене на узбіччя. Для «Збоку» воно дуже важливе, тому що ми говоримо з узбіччя, намагаємося працювати з контекстами, які розташовані «збоку».
УкрАнгРос

Стигматизація аналітичної концепції ґендеру як ідеології

Стаття журналу
Ержбет Борат
Лютий 2020

Звідколи  1989 року в Угорщині змінився політичний режим, авторка визначає три смислові вузли, які виникли та кристалізувалися в дискурси «ґендерної ідеології» та «ґендероманії». Таке переприсвоєння ключової категорії феміністичного аналізу – серйозний наступ, що має на меті не лише стигматизувати й огудити критичний потенціал «ґендеру», а й підважити саме його існування. У тексті Ержебет Борат розмірковує про особливості цих змін та пропонує полівокальну модель значення, яка завжди відкрита до критики. Така соціально обумовлена модель потрібна, аби повернути собі ґендер як критичну категорію аналізу, створену для розвінчування ідеологічної потреби патріархальних інституцій ре/продукувати нерівні владні відносини як даність. Це англомовний оригінальний текст; переклад українською мовою доступний тут.

 

Анг

The Wretched on the Walls: A Fanonian Reading of a Revolutionary Albanian Orphanage

Стаття журналу
Genta Nishku
https://doi.org/10.52323/309702
Лютий 2020

Abstract

Using Franz Fanon’s “On Violence,” this paper analyzes dynamics of power and violence in Lulëkuqet mbi Mure / Red Poppies on Walls, a 1976 Albanian film about WWII anti-fascist resistance, told through the story of a group of orphans in Italian-occupied Albania. Fanon’s explication that the colonizer’s power is founded on force and maintained through violence, capitalist exploitation, dehumanization and compartmentalization, elucidates the film. His argument that decolonization is possible only through greater counter-violence is critical in understanding why the orphans use violent means to liberate themselves. The children’s struggle against the fascist orphanage directors is noticed and harnessed Communist Party members. I argue that though the Party’s guidance helps the children fight their subjugation, it also curbs their revolutionary potential. Thus, the didactic and propagandistic goals of Lulëkuqet mbi Mure allow only for a strict cold war dichotomy: one is either a fascist, capitalist and colonizer, or a communist, revolted colonized subject ready to take up arms. My engagement with the film, however, demonstrates that the children’s solidarity with one another and their subtle resistance prior to the communists’ intervention, gestured toward an alternative way of building community – one closer to Fanon’s ideas of a new humanism, even if it ultimately remains unrealized in the film.
Анг

Decolonial Encounters and the Geopolitics of Racial Capitalism

Інтерв'ю
Marina Gržinić
Tjaša Kancler
Piro Rexhepi
https://doi.org/10.52323/365802
Січень 2020
In the summer of 2018 at the first Balkan Society for Theory and Practice workshop that took place in Prizren, Kosova, scholars, activists, and artists came together to engage in a very much needed debate about the past, present, and future of anti-capitalist politics, feminism, queer and trans* studies, critical race theory, postcolonial and decolonial critique in the context of the post-socialist Balkan countries and former Eastern Europe. The idea for this tri-logue came out of a late night and early morning conversations based on common concerns and collaborations that have taken various forms through years of exchange and engagement with one another. It is a discussion based on the questions posed in the open call for this special issue Breaking with Transition: Decolonial and Postcolonial Perspectives in Eastern Europe. To articulate some crucial critical points through this text, we speak about the conflicts and tensions, as well as the need to envisage important analytical turns and political tactics within our ongoing struggles against turbo-racializing capitalism.
УкрАнгРос

Стигматизація аналітичної концепції ґендеру як ідеології

Переклад
Ержебет Борат
https://doi.org/10.52323/499451
Грудень 2019
Переклад: 
Надія Чушак
Звідколи 1989 року в Угорщині змінився політичний режим, авторка визначає три смислові вузли, які виникли та кристалізувалися в дискурси «ґендерної ідеології» та «ґендероманії». Таке переприсвоєння ключової категорії феміністичного аналізу – серйозний наступ, що має на меті не лише стигматизувати й огудити критичний потенціал «ґендеру», а й підважити саме його існування. У тексті Ержебет Борат розмірковує про особливості цих змін та пропонує полівокальну модель значення, яка завжди відкрита до критики. Така соціально обумовлена модель потрібна, аби повернути собі ґендер як критичну категорію аналізу, створену для розвінчування ідеологічної потреби патріархальних інституцій ре/продукувати нерівні владні відносини як даність.
Анг

A Heavy Word: Discourses on Albanian Sworn Virgins

Стаття журналу
Jeta (Jetim) Luboteni
https://doi.org/10.52323/329802
Листопад 2019

Abstract

This paper takes up the portrayal of burrnesha in media, where they are usually referred to as sworn virgins. Specifically, this paper utilizes news clips and informational videos accessible on YouTube in order to better understand the interplay of power dynamics between the West and Albania. The majority of these videos constitute a dominant discourse, aligned with most of the literature, that presents the custom of burrnesha as curious and anachronistic. This paper divides the pattern of Western engagement into four sub-themes: knowing, judging, finding, and dying. These themes are evident in the unequal power relations that allow the Western journalists to discover burrnesha, define them, and critique not only them, but Albanians and the Balkans more broadly. Indeed, the videos suggest that this practice is dying out on its own as the Balkans attempt to join modernity. The burrnesha themselves are understood as forced into a male role that punishes the breaking of the oath of celibacy by death. However, the burrnesha, when interviewed, form a counter-narrative by complicating the rigid picture put forth in the literature and media. While they show nuance in their respective motivations, all show satisfaction with their lives. Finally, this paper reflects upon the interplay of the Western gaze, and the ways in which Albanian media interacts with its own people. I argue that most Albanian media distances itself from the burrnesha in order to make claims of being civilized vis-à-vis the straggling burrnesha who remain an anomaly to progress.

Pages6