Тексти

A Decade after “Theorizing NGOs”: The Entanglement of State, Feminism, and Neoliberalism

Рецензія

Andreja Mesarič

https://doi.org/10.52323/746592

Червень 2022

The article reviews an edited volume about the prominence of NGOs in women’s organizing and gender-focused international development and how this has transformed feminist activism since the 1990s. The editors do not frame the book as a history of this “NGOization,” but rather as an open discussion of how feminist activism fares in this transformed environment bringing new opportunities and limitations. The volume also addresses how the global North-South divide structures unequal access to power and resources for NGOs and feminist activists. It includes several chapters discussing NGOs and feminist activism in Eastern Europe but, as argued by the reviewer, struggles somewhat to situate the region within the global North-South paradigm.

Borderlands in European Gender Studies: Feminisms of Postsocialist Europe

Рецензія

Jelena Košinaga

https://doi.org/10.52323/209382

Травень 2022

“Borderlands in European Gender Studies: Beyond the East-West Frontier,” edited by Teresa Kulawik and Zhanna Kravchenko, is a book that arose from a 2011 conference entitled “Why Is There No Happiness in the East? The Making of European Gender Studies,” at the University of Södertörn in Stockholm. The discussions at the conference mainly tackled the duality between Eastern and Western feminisms within the larger scope of gender studies. Aside from the introduction and epilogue, the book is organized into three parts, comprising ten chapters altogether.

Своїм і чужим голосом

Рецензія

Маріам Агамян

Дмітрій Єрмоловіч-Дащінскій

https://doi.org/10.52323/620901

Лютий 2022

Ідея дослідження народилась у горах Киргизстану на семінарі журналістської і правозахисної мережі «Unit». Діалог про сучасні квір-театр і квір-драматургію виявився захопливим і складним: настільки багатогранні ці теми у Східній Європі. Вони, безперечно, не мають точного тлумачення, що відкриває двері для творчого пошуку й інтерпретації.

Другу частину рецензії читайте російською.

Инструкция по солидарности от Дина Спейда

Рецензія

Мария Горбачева

https://doi.org/10.52323/679493

Листопад 2021

«Mutual Aid» представляет собой коллективную координацию по оказанию взаимопомощи, которая исходит из понимания бесполезности существующих систем (государства, политики, экономики). Также такая самоорганизация – прямое противопоставление концепции спасения, лежащей, например, в основе благотворительности и работы различных НПО, созданных в западном контексте для подавления масштабных движений XX века: за гражданские права, феминистского и других. Суть практики взаимопомощи можно описать такими слоганами как «Наша сила – в дерзости» и «Солидарность вместо благотворительности».

У рамках і поза ними: як насильство стає «справедливим»

Рецензія

Нона Вайн

https://doi.org/10.52323/679481

Листопад 2021

Рецензія на збірку есеїв Джудіт Батлер «Фрейми війни. Чиї життя оплакують?» (Київ: Медуза, 2016) містить короткий огляд книжки, описує контекст її створення, основні проблеми, порушені в дослідженні, його актуальність, а також стислий зміст кожного з есеїв і загальні враження від прочитання.

Некрополітика, гомонаціоналізм і вразливі квір-життя в часи глобального неолібералізму

Рецензія

Оксана Дудко

https://doi.org/10.52323/421831

Липень 2020

В Україні для багатьох активістських груп «західне» законодавство й політика в царині ЛҐБТ-прав часто є зразком для наслідування. Натомість збірник статей «Квір-некрополітика» за редакцією Джин Харітаворн, Аді Кунцман і Сільвії Посокко звертає увагу на проблемні місця боротьби за рівність. Представлені дослідження демонструють, що вповні користуватися свободами може тільки привілейована частина ЛҐБТ-спільноти. Натомість економічно та політично вразливі групи, як-от люди кольору чи транс*фемінні мігрантки, залишаються за бортом змагання за рівні права. Важливо, що не тільки владні інституції оминають увагою ці верстви, а й провідні ЛҐБТ-організації «не помічають» упосліджених груп усередині своєї спільноти.

«Наші Дикі»: естетика та політика в музиці незалежної України

Рецензія

Ганна Гнедкова

https://doi.org/10.52323/498151

Червень 2020

Монографія «Дика музика» є результатом тривалого етномузикознавчого дослідження, яке почалося 2004 року, коли Руслана Лижичко виборола для України перемогу на «Євробаченні» з піснею «Wild Dances». Книжка наголошує, що музика не лише робить естетичний внесок у культуру, а й витворює «візії суверенності»; може транслювати не тільки бажання, а й політичні вимоги. Важливим концептом, характерним для української музики, і зокрема етномузики, є «дикість» – полісемантичне слово, яке дістає дедалі більше нових переосмислень у різних історико-політичних і культурних контекстах.

Жити феміністично

Рецензія

Оксана Гусєва

https://doi.org/10.52323/492391

Квітень 2020

Дев’ята книга феміністки та незалежної дослідниці Сари Ахмед «Жити феміністично» – текст, що поєднує епізоди з особистого життя і професійної діяльності авторки, діалоги з видатними теоретикинями фемінізму, приклади з фольклору, художньої літератури та кінематографу, а також роздуми про розвиток і перспективи феміністичного руху. Спираючись на рефлексивно-аналітичний підхід, авторка демонструє, що життя за принципами фемінізму, як і саме поняття фемінізму, полягає в постійному критичному ставленні до навколишньої дійсності та в порушенні гострих і часто незручних питань.

УкрАнгMUL

Гуманітарне насильство, або Критика американського імперіалізму

Рецензія

Оксана Дудко

https://doi.org/10.52323/325591

Вересень 2019

Резонуючи з популярними сьогодні студіями «Американської імперії», книга Неди Етенесоскі «Гуманітарне насильство» є передусім критикою сучасного американського імперіалізму. Зокрема Етенесоскі стверджує, що американський імперіалізм експлуатує гуманітарну етику задля досягнення глобальної експансії. Відтак, удаючи боротьбу за демократичні цінності та права і свободи, Сполучені Штати розгортають політику світового панування.

«Пастка толерантності», або Крок вперед і два назад

Рецензія

Ганна Гнедкова

https://doi.org/10.52323/10.52323/279801

Червень 2019

«Пастка толерантності» полягає в тому, що ті, кого толерують, погоджуються бути толерованими, а отже – асимільованими, припасованими, нівельованими Іншими. Рух ЛҐБТК, на думку Волтерс, призабув не тільки оригінальне значення «толерантності», на яку був змушений пристати, а й свої оригінальні вимоги: повагу до відмінностей, а не всупереч відмінностям, досягнення повних – а не часткових і окремих – прав у громадянському суспільстві.

Pages2