«Європейські інші»: конструювання європейськості та логіка расування

У книжці «Європейські Інші» Фатіма Ель-Таєб показує, що ідея раси властива сучасному європейському мисленню. В такий спосіб авторка спростовує панівний наратив про Європу як буцім «безрасовий» континент і нагадує, що хоч Європа й залишається на марґінесах дискусій про расу і расизм (надто, коли порівнювати зі США, які вважаються осердям расизму), однак притаманні колоніальним імперіям поняття про расу та расові політики виникли саме в Європі, а вже звідти їх було експортовано по всьому світу. Отже, книжка долучається до наукового й активістського обговорення європейських форм расування, що їм зазвичай приділяють небагато уваги, адже вони не відповідають усталеним поглядам на расу, а расове мислення і його наслідки лишаються невидимими завдяки логіці «безрасовості». Ель-Таєб поміщає Європу в ширший контекст расово «сліпих» ідеологій і показує наявне тут переплетення раси та релігії, а також механізми екстерналізації расованого населення, які й уможливлюють образ гомогенної «білої» Європи, на позір «інклюзивної» та «постнаціональної». (Повністю рецензію читайте англійською).

Привласнення фемінізму: ґендер, мілітаризм і Резолюція 1325 Ради Безпеки ООН

Анотація

Резолюцію 1325 Ради Безпеки ООН часто називають історичною. Але, незважаючи на її революційний потенціал, я доводжу, що Резолюцію було створено посередництвом ґендерованих дискурсів, що уможливили її використання в мілітаристських цілях. З опертям на постструктуралістську феміністичну теорію міжнародних відносин, я розглядаю Резолюцію як дискурсивну практику і стверджую: те, як ООН концептуалізує й інтерпретує ґендер і безпеку, дає можливість державам використати радикальні наміри резолюції для легітимації та нормалізації мілітаристських практик і для замовчування анти-мілітаристської критики. Щоб оприявнити це, я вивчаю ґендеровані дискурси, що лежать в основі Резолюції, і показую два основні шляхи її мілітаризації (разом з наявними процесами мілітаризації в Республіці Вірменія). (Повністю статтю можна читати англійською і в перекладі українською).

Після війни встановлюється справедливість? Сексуальне насильство під час війни та правовий націоналізм в чотирьох країнах колишньої Югославії

В своєму виступі ми показали, що цілі, задекларовані й лобійовані жіночими організаціями – відновлення суспільства загалом з особливою увагою до питань викорінення сексуального і гендерно-обумовленого насильства, роззброєння, встановлення миру й антимілітаристських цінностей – не віддзеркалені в ґендерно-мейнстримній складовій Резолюції 1325, всі питання тут зведено до залучення жінок в армію та поліцію. Те, як Pезолюцію 1325 імплементовано десятиліттями по завершенню воєн, показує, що надії і сподівання жіночих організацій не здійснилися. Держави-наступниці колишньої Югославії не лише не запровадили надійних і послідовних механізмів для встановлення справделивості і недопущення безкарності, відповідно UNSCR 1325 (пункт 11), але водночас використали ці механізми, аби просунути своєрідний правовий націоналізм. (Повністю читайте англійською).

Неуспіхи вдалого переходу

Автоетнографія як феміністичне самоінтерв’ювання

Від редакторок «Критики феміністичної»: веб-сайт журналу розпочав роботу

«Критика феміністична» – журнал феміністичний. Ми розуміємо фемінізм як політичну позиціональність і методологічний інcтрументарій, що є особливо чутливими до режимів влад і нерівностей. Останні події у світі  показують, що нам бракує мови, аби описувати політичну реальність сьогодення. Ми сподіваємося, що журнал може стати майданчиком для пошуку й вироблення такої мови, або, радше, таких мов. Також це журнал квір-теоретичний. Ми прагнемо проблематизувати універсалістські та позаісторичні твердження та способи думання, бінарності і нормативності, а натомість нашою ціллю є гетероґлосія і пошук можливостей вийти за межі логік неолібералізму, прогресу та тріумфу. Один з перших опублікованих на сайті перекладів є вступ до «Квір-мистецтво неуспіху» Джудит/Джека Галберстам(а); ми розглядаємо його як наш програмний текст. Східна Європа в очах глобального світу завжди  уявляється відсталою, недостатньо розвинутою, недостатньо успішною і недостатньо прогресивною. Але може, спитаємо ми вслід за Галберстамом, важливо переглянути саму логіку успіху та прогресу, або, щонайменше, історизувати їх. (Текст доступний українською, англійською, російською).

Pages7