Анг

An Analysis on Autonomous Feminist and Queer Safe Spaces: The Case Study of PHYL.IS. A.U.Th.

Стаття журналу
Angie Pantzartzidi
Gregory Pritsas
Листопад 2024
The greek students’ Union for gender and equality “PHYL.IS.” was created on a whim, during the lockdowns of 2020, as a way for us to express our anger, frustration and resentment of not being heard or seen in spaces we thought we had reclaimed. Our efforts to unite our voices with the voices of people who wish to participate in feminist and queer discourses and fight for equality have led to the construction of a space of sisterhood, solace and support in a time of uncertainty when it was most needed. During its three years of function, despite the difficulties we had and still have to overcome, PHYL.IS. has become a solid entity shaped by its members’ experiences. In turn, the Union is now shaping us, its members. Through all the challenges we faced due to the entrenched inequalities and hostile systemic structures that exist in Greece, through all the mistakes we made, the stories we shared, the assertations we fought for, we found support in places we never knew existed, and we were taught valuable lessons of feminist and queer resistance. This paper is an extended rendition of the roundtable we conducted in May 2023 during the QueerFemSEE International Conference in Athens, incorporating comments and observations. By using the case study of PHYL.IS., we aim to examine the creation and preservation of autonomous feminist and queer safe spaces that survive the adversities of functioning in conservative, heteronormative and patriarchal societies. Keywords: feminist collective, safe space, feminist practices, resistance practices, grassroot spaces
Анг

“The West Is (Not) the Best” – Anti-Gender Narratives and Queer-Feminist Struggles in Greece

Стаття журналу
Sofia Bempeza
Жовтень 2024
The anti-gender narratives and policies that attack women's and LGBTQ+ rights (gender, sexual and reproductive freedoms) come largely from right-wing parties, conservative think tanks, far-right political organizations and alt-right networks, authoritarian governments, and representatives of the Catholic and the Orthodox Church. The paper highlights current anti-gender politics, including reactionary discourses, strategies, and multiple (institutional) actors that seek to undermine societal and legal progress for intersectional feminism and the LGBTQ+ movement. In this vein, it draws attention to the anti-gender arguments and the imports of the white (male) supremacy ideology in the Greek context. More thoroughly, the paper outlines, on the one hand, the anti-gender movement and the ways in which nature, nation, and normality construct its main narrative as it sheds light on the alt-right discourse, ethnopatriarchy, and the heteronormative standards within Greek society. On the other, the paper traces local queer-feminist struggles and activist practices that seek to resist the continuum of gender-based violence, homophobic/transphobic violence, systemic racism, and discrimination. Queer-feminist struggles gained strength and new perspectives in the aftermath of Zak Kostopoulos/Zackie Oh’s murder and the eruption of the #metoo movement, whereas new collective struggles for defending women's and LGBTQ+ rights take place against rising fascisms and the neoliberal control of reproduction. Keywords: anti-gender narratives, gender-based violence, queer-feminist struggles, vulnerability, dissident voices
Анг

Decolonizing Feminism: the NGO-ization Paradigm between the Global Circuits of Neoliberal Power and the Politics of Location. The Case of Romania

Стаття журналу
Alexandra Ana
Червень 2023
While the NGO-ization paradigm helped explain the institutionalization, professionalization, and bureaucratization of feminist movements around the world, from the late 80s and early 90s on, by focusing on the most visible actors, it often concealed the multiplicity of feminisms and their internal heterogeneity. By looking at the institutionalization of feminism in Romania through decolonial lenses, this essay aims to understand some of the transnational processes that have been overlooked or curtailed within the NGO-ization literature, the mechanisms through which certain forms of feminist knowledge and practice became hegemonic and institutionalized, and some of their consequences. The essay argues that the travelling and crossings, initiated by those excluded through these processes and who inhabit liminal, in-between spaces, contributed to making visible multiple worlds of sense towards a pluralist feminism, opening the possibility to build deep coalitions by engaging in complex communication.
УкрАнг

«Нас не можна включити на ваших умовах»: квір-критика імперіалістичного погляду в «Гейкейшн: Україна»

Стаття журналу
Юля Сердюкова
Ірина Танцюра
надія чушак
https://doi.org/10.52323/543921
Листопад 2021

У березні 2016 року до України приїхала знімальна група телевізійного шоу «Гейкейшн», декларована мета якого – досліджувати ЛҐБТ-культури по всьому світу. Ця стаття критично осмислює позірні прояви солідарності шоу з українськими ЛҐБТ+ і натомість пропонує критичний аналіз «Гейкейшн: Україна» як прояву неоліберальної імперської позиції. Ми демонструємо, як під виглядом глобальної квір-солідарності шоу відтворює практики, що підсилюють нерівності й асиметричні владні відносини між Заходом і рештою світу та всередині українського суспільства. Стаття висвітлює, як шоу залежить від тропів гомонормативності й гомонаціоналізму, а також аналізує особливості функціонування українського мейнстримного ЛҐБТ+ активізму.

УкрАнгMUL

Вступ до «розйобування» солідарності: квіримо пострадянські перспективи

Стаття журналу
Катаріна Відлак
Оленка Дмитрик
Сяйво. Переклад: Євгенія Польщикова, Оленка Дмитрик
https://doi.org/10.52323/567891
Жовтень 2021

Цей текст пропонує огляд основних питань, активістських і теоретичних концепцій, представлених у спецвипуску «Розйобана солідарність: квіримо пострадянські перспективи». Автор_ки досліджують можливості вживання терміна «квір» і квірних концепцій на пострадянських і постсоціалістичних просторах, використовуючи поняття «розйобувати» як критичний інструмент, аби підкреслити первинний непристойний потенціал «квіру» в англійській мові – потенціал порушення сформованого порядку. Автор_ки роздумують про можливості квір- і феміністичних солідарностей, що виходять за рамки розподілу на Схід і Захід, не потрапляючи в пастку західної вищості чи антизахідних настроїв. Детальніше представляючи концепцію квір-солідарності як «спільної роботи», автор_ки шукають можливість егалітарної взаємопідтримки, яка долає національні й культурні кордони. І, звичайно, вступ містить огляд критичних робіт, що ввійшли до цього спецвипуску. Публікаця також доступна англійською і російською мовою.

Анг

Same-sex Parenting Practices in Hungary as an Assertion of Intimate Citizenship

Стаття журналу
Rita Béres-Deák
https://doi.org/10.52323/429832
Січень 2021
My paper examines the practices of Hungarian same-sex parents through which they claim inclusion in a society whose laws and public discourses define the concept of family in a heteronormative way, and where legal and practical constraints make it difficult for same-sex couples to become parents. I suggest that LGBTQ people and communities exhibit considerable agency in breaking through the barriers to their plans and acceptance. This agency does not only manifest itself in political activism (including its personalized versions, such as coming out), but also in private, sometimes even illegal and semi-legal practices like language use, finding loopholes in the system, promoting alternative values or leaving the country. The examination of these practices from an intimate citizenship perspective may broaden the concept itself and helps examine and acknowledge the power of individuals to fight against heteronormative views of family and relationships.
УкрАнгMUL

Квірити Братиславу: про кордони, іншість і публічний простір

Стаття журналу
Мирто Цилімпуніді
Липень 2020

В цій статті розглянуто багатошарову тканину міста, яке стереотипно вважають «постсоціалістичним», але в суті речі воно перебуває у постійному процесі переходу, подібно до поняття «квір». Що ми можемо запозичити з квір-теорії для постсоціалістичної теорії міського простору? Які методологічні переваги має квір-підхід? У контексті цих питань дана стаття відмовляється від звичного логоцентричного академічного дискурсу і звертається до принципів візуальної соціології. Використовуючи візуальний матеріал з Братислави, – міські написи (стріт-арт, міські інтервенції) – вона пропонує дискусію про зміни в цьому місті і про боротьбу різних груп. Читайте повністю англійською мовою.

УкрАнгMUL

Стигматизація аналітичної концепції ґендеру як ідеології

Стаття журналу
Ержбет Борат
Лютий 2020

Звідколи  1989 року в Угорщині змінився політичний режим, авторка визначає три смислові вузли, які виникли та кристалізувалися в дискурси «ґендерної ідеології» та «ґендероманії». Таке переприсвоєння ключової категорії феміністичного аналізу – серйозний наступ, що має на меті не лише стигматизувати й огудити критичний потенціал «ґендеру», а й підважити саме його існування. У тексті Ержебет Борат розмірковує про особливості цих змін та пропонує полівокальну модель значення, яка завжди відкрита до критики. Така соціально обумовлена модель потрібна, аби повернути собі ґендер як критичну категорію аналізу, створену для розвінчування ідеологічної потреби патріархальних інституцій ре/продукувати нерівні владні відносини як даність. Це англомовний оригінальний текст; переклад українською мовою доступний тут.

 

Анг

The Wretched on the Walls: A Fanonian Reading of a Revolutionary Albanian Orphanage

Стаття журналу
Genta Nishku
https://doi.org/10.52323/309702
Лютий 2020

Abstract

Using Franz Fanon’s “On Violence,” this paper analyzes dynamics of power and violence in Lulëkuqet mbi Mure / Red Poppies on Walls, a 1976 Albanian film about WWII anti-fascist resistance, told through the story of a group of orphans in Italian-occupied Albania. Fanon’s explication that the colonizer’s power is founded on force and maintained through violence, capitalist exploitation, dehumanization and compartmentalization, elucidates the film. His argument that decolonization is possible only through greater counter-violence is critical in understanding why the orphans use violent means to liberate themselves. The children’s struggle against the fascist orphanage directors is noticed and harnessed Communist Party members. I argue that though the Party’s guidance helps the children fight their subjugation, it also curbs their revolutionary potential. Thus, the didactic and propagandistic goals of Lulëkuqet mbi Mure allow only for a strict cold war dichotomy: one is either a fascist, capitalist and colonizer, or a communist, revolted colonized subject ready to take up arms. My engagement with the film, however, demonstrates that the children’s solidarity with one another and their subtle resistance prior to the communists’ intervention, gestured toward an alternative way of building community – one closer to Fanon’s ideas of a new humanism, even if it ultimately remains unrealized in the film.
Анг

A Heavy Word: Discourses on Albanian Sworn Virgins

Стаття журналу
Jeta (Jetim) Luboteni
https://doi.org/10.52323/329802
Листопад 2019

Abstract

This paper takes up the portrayal of burrnesha in media, where they are usually referred to as sworn virgins. Specifically, this paper utilizes news clips and informational videos accessible on YouTube in order to better understand the interplay of power dynamics between the West and Albania. The majority of these videos constitute a dominant discourse, aligned with most of the literature, that presents the custom of burrnesha as curious and anachronistic. This paper divides the pattern of Western engagement into four sub-themes: knowing, judging, finding, and dying. These themes are evident in the unequal power relations that allow the Western journalists to discover burrnesha, define them, and critique not only them, but Albanians and the Balkans more broadly. Indeed, the videos suggest that this practice is dying out on its own as the Balkans attempt to join modernity. The burrnesha themselves are understood as forced into a male role that punishes the breaking of the oath of celibacy by death. However, the burrnesha, when interviewed, form a counter-narrative by complicating the rigid picture put forth in the literature and media. While they show nuance in their respective motivations, all show satisfaction with their lives. Finally, this paper reflects upon the interplay of the Western gaze, and the ways in which Albanian media interacts with its own people. I argue that most Albanian media distances itself from the burrnesha in order to make claims of being civilized vis-à-vis the straggling burrnesha who remain an anomaly to progress.

Pages2