Тексти

Ленни Смирно

Лютий 2020

Документальное эссе передает мысли и чувства авторки относительно гомофобной кампании, развернувшейся в Чечне с начала 2017 года, повествует о том месте, или том отсутствующем означающем, каким стали женщины в освещении этой трагедии, а также о личном опыте авторки как волонтерки в поддерживающей ассоциации для ЛГБТ+ бежен-цев-ок с Северного Кавказа во Франции.

УкрАнгMUL

Тому що ми говоримо з узбіччя

Феміністичний цех

Вішня Вішня

ґео

Сяйво

Лютий 2020

Моя картина світу така, що у світі є різнорідність – не різноманіття, про яке нам зараз говорять, – а різнорідність. Доволі конфліктна саме тим, що ці різні шари не стикуються між собою, бо є історично нерівними. Є люди та інституції, які цю різнорідність приховують, витирають – переписують історію, бо їм вигідно створювати та підтримувати ієрархії. Через це виникають маргіналізовані люди та соціальні утворення. Для мене слово «маргінальний» позначає те, що витіснене на узбіччя. Для «Збоку» воно дуже важливе, тому що ми говоримо з узбіччя, намагаємося працювати з контекстами, які розташовані «збоку».

УкрАнгMUL

Стигматизація аналітичної концепції ґендеру як ідеології

Стаття журналу

Ержбет Борат

Лютий 2020

Звідколи 1989 року в Угорщині змінився політичний режим, авторка визначає три смислові вузли, які виникли та кристалізувалися в дискурси «ґендерної ідеології» та «ґендероманії». Таке переприсвоєння ключової категорії феміністичного аналізу – серйозний наступ, що має на меті не лише стигматизувати й огудити критичний потенціал «ґендеру», а й підважити саме його існування. У тексті Ержебет Борат розмірковує про особливості цих змін та пропонує полівокальну модель значення, яка завжди відкрита до критики. Така соціально обумовлена модель потрібна, аби повернути собі ґендер як критичну категорію аналізу, створену для розвінчування ідеологічної потреби патріархальних інституцій ре/продукувати нерівні владні відносини як даність. Це англомовний оригінальний текст; переклад українською мовою доступний тут.

Анг

The Wretched on the Walls: A Fanonian Reading of a Revolutionary Albanian Orphanage

Стаття журналу

Genta Nishku

https://doi.org/10.52323/309702

Лютий 2020

Abstract

Using Franz Fanon’s “On Violence,” this paper analyzes dynamics of power and violence in Lulëkuqet mbi Mure / Red Poppies on Walls, a 1976 Albanian film about WWII anti-fascist resistance, told through the story of a group of orphans in Italian-occupied Albania. Fanon’s explication that the colonizer’s power is founded on force and maintained through violence, capitalist exploitation, dehumanization and compartmentalization, elucidates the film. His argument that decolonization is possible only through greater counter-violence is critical in understanding why the orphans use violent means to liberate themselves. The children’s struggle against the fascist orphanage directors is noticed and harnessed Communist Party members. I argue that though the Party’s guidance helps the children fight their subjugation, it also curbs their revolutionary potential. Thus, the didactic and propagandistic goals of Lulëkuqet mbi Mure allow only for a strict cold war dichotomy: one is either a fascist, capitalist and colonizer, or a communist, revolted colonized subject ready to take up arms. My engagement with the film, however, demonstrates that the children’s solidarity with one another and their subtle resistance prior to the communists’ intervention, gestured toward an alternative way of building community – one closer to Fanon’s ideas of a new humanism, even if it ultimately remains unrealized in the film.

Анг

Decolonial Encounters and the Geopolitics of Racial Capitalism

Інтерв'ю

Marina Gržinić

Tjaša Kancler

Piro Rexhepi

https://doi.org/10.52323/365802

Січень 2020

In the summer of 2018 at the first Balkan Society for Theory and Practice workshop that took place in Prizren, Kosova, scholars, activists, and artists came together to engage in a very much needed debate about the past, present, and future of anti-capitalist politics, feminism, queer and trans* studies, critical race theory, postcolonial and decolonial critique in the context of the post-socialist Balkan countries and former Eastern Europe. The idea for this tri-logue came out of a late night and early morning conversations based on common concerns and collaborations that have taken various forms through years of exchange and engagement with one another. It is a discussion based on the questions posed in the open call for this special issue Breaking with Transition: Decolonial and Postcolonial Perspectives in Eastern Europe. To articulate some crucial critical points through this text, we speak about the conflicts and tensions, as well as the need to envisage important analytical turns and political tactics within our ongoing struggles against turbo-racializing capitalism.

УкрАнгMUL

Стигматизація аналітичної концепції ґендеру як ідеології

Переклад

Ержебет Борат

https://doi.org/10.52323/499451

Грудень 2019

Переклад:

Надія Чушак

Анг

A Heavy Word: Discourses on Albanian Sworn Virgins

Стаття журналу

Jeta (Jetim) Luboteni

https://doi.org/10.52323/329802

Листопад 2019

Abstract

This paper takes up the portrayal of burrnesha in media, where they are usually referred to as sworn virgins. Specifically, this paper utilizes news clips and informational videos accessible on YouTube in order to better understand the interplay of power dynamics between the West and Albania. The majority of these videos constitute a dominant discourse, aligned with most of the literature, that presents the custom of burrnesha as curious and anachronistic. This paper divides the pattern of Western engagement into four sub-themes: knowing, judging, finding, and dying. These themes are evident in the unequal power relations that allow the Western journalists to discover burrnesha, define them, and critique not only them, but Albanians and the Balkans more broadly. Indeed, the videos suggest that this practice is dying out on its own as the Balkans attempt to join modernity. The burrnesha themselves are understood as forced into a male role that punishes the breaking of the oath of celibacy by death. However, the burrnesha, when interviewed, form a counter-narrative by complicating the rigid picture put forth in the literature and media. While they show nuance in their respective motivations, all show satisfaction with their lives. Finally, this paper reflects upon the interplay of the Western gaze, and the ways in which Albanian media interacts with its own people. I argue that most Albanian media distances itself from the burrnesha in order to make claims of being civilized vis-à-vis the straggling burrnesha who remain an anomaly to progress.

УкрАнгMUL

«Расизм» проти «інтерсекційності»? Значення переплетених пригнічень у грецьких ЛГБТК+ дискурсах

Стаття журналу

Анна Карастатіс

Листопад 2019

Анотація

В цій статті я прагну очуднити концепт «расизму» шляхом вивчення його вжитку в соціолінгвістичному контексті ЛГБТКI+ активізму в Греції, де він фіґурує в значенні, що для англомовної аудиторії може видатися незвичним. У своєму дослідженні, присвяченому концептуалізації множинних пригнічень в контексті соціальних рухів Греції, я прагну зрозуміти зв’язок між часто вживаним терміном «расизм» - який є парасольковою категорією на позначення форм пригнічення, вкорінених не тільки в «расі», «етнічності» та «громадянстві» (себто, расизму, націоналізму, ксенофобії), але також в ґендері, ґендерній ідентичності та сексуальності (себто, сексизму, трансфобії і гомофобії) – і щораз більшим залученням «інтерсекційності» у дискурси різних рухів. У повсякденному вжитку, при звичному використанні слова «расизм» як парасолькового терміну залишається очевидним його етимологічний зв’язок з «расою», навіть коли воно позначає ширші режими домінування/підпорядкування, привілеїв/дискримінації. Якщо інтерсекційність передбачає, що пригнічення онтологічно множинні і їх можна аналітично відділити одне від одного, то «расизм» як парасольковий термін, схоже, рухається в протилежному керунку: він передбачає, що всі форми пригнічення мають спільне джерело, схожу онтологічну основу або породжують привілеї для тих само соціальних актор_ок, які застосовують схожі тактики в стосунку до пригноблених груп. У своєму дослідженні я вивчаю, яким чином інтерсекційність – багатокомпонентна теорія пригнічення, яка стверджує, що стосунки влади є множинними і не можуть бути зведені до одної спільної основи, хоч і можуть водночас співіснувати в досвіді пригнічених за кількома ознаками соціальних груп – пов’язана з використанням слова «расизм» як категорії боротьби у грецькій та інших поширених у Греції мовах, зокрема в албанській (racizmi) і арабській (eunsuria). В цій статті я вивчаю, як ці два вокабуляри – расизм й інтерсекційність – функціонують в дискурсах соціальних рухів, а також, як вони, з одного боку, формують активістські ідеї, підходи і теорії пригнічення, а з іншого, формуються ними. (Повний текст читайте англійською)

УкрАнгMUL

Зшиток про життя швачок

Феміністичний цех

Марія Лук'янова

Ріна Вінтер

Жовтень 2019

Наша бесіда має дві початкові мотивації-передумови. Перша – це усвідомлення власних привілеїв: ми працюємо в горизонтальній структурі за схемою, яку спрощено можна назвати «самі на себе». Друга мотивація-передумова цього взаємного інтерв’ювання полягає в тому, що навіть у нашому форматі можна побачити проблеми швацької праці як такої в Україні (і не тільки). Ми вирішили поговорити як подруга з подругою, щоб на прикладі своїх історій унаочнити роботу, про яку споживач_ки рідко замислюються.

АнгMUL