Головна сторінка
Критичні рішення
Часопис
Видавництво
Спiльнота
Інститут Критики
Книжкові рецензії
Новини та події
Крамниця
Українська
English
MULTILINGUAL
scholarly
peer-reviewed
open access
facebook
twitter
Deneme Bonusu Veren Siteler
Deneme Bonusu
Casino Siteleri
deneme bonusu
deneme bonusu
evden eve nakliyat
istanbul depolama
uluslararası evden eve nakliyat
istanbul evden eve nakliyat
istanbul ofis taşıma
deneme bonusu
deneme bonusu veren siteler
deneme bonusu veren siteler
deneme bonusu veren siteler
nakliyat firmaları
uluslararası evden eve nakliyat
izmir istanbulnakliyat
Search
В статьях, объявлениях, номерах журнала и страницах
Texts
Issues
Announcements
Guide for Authors and Referees
For Authors
For Reviewers
Publishing Process
About
Editorial Board
Contact
Тексты
Розділ
Все
Статьи сайта
Статьи журнала
Феминистический цех
Переводы
Рецензии
Аналитические рецензии
Интервью
Публичные выступления
Укр
Анг
«Освіта неспокою», активізм і академія: нотатки на полях корисної книжки
Аналитическая рецензия
Ольга Плахотнік
https://doi.org/10.52323/165801
Апрель 2017
Це аналітична рецензія на книжку Кевіна Кумаширо "Освіта неспокою: квір-активізм та антиопресивні педагогіки" (Kevin Kumashiro, "Troubling Education: Queer Activism and Antioppressive Pedagogy", New York: RoutledgeFalmer, 2002), що належить до класики антиопресивної освіти. Автор розуміє квір-активізм як такий, що обіймає ЛҐБТ+, феміністичні, антирасистські, антикапіталістичні політики тощо. Антиопресивні педагогіки, в інтерпретації автора, спрямовані на виховання соціально чутливих людей, здатних бачити багаторівневість субординацій у суспільстві і докладати зусиль, аби боротися з ними, опиратися несправедливості.
Укр
Анг
Автоетнографія як феміністичне самоінтерв’ювання
Перевод
Сара Кровлі
https://doi.org/10.52323/179801
Февраль 2017
Перевод:
Ольга Плахотнік
Марія Маєрчик
Я не вважаю, ніби автоетнографія є досконалішим або точнішим способом дослідження. Вона радше стає ще одним інструментом у професійному наборі методів, однак інструментом особливо доречним і продуктивним. Я маю на меті обґрунтувати епістемологічні засади автоетнографії – як їх розумію та практикую: автоетнографія цінує методологічну гібридність, проблематизує загальновизнаний поділ на модерне та постмодерне, прямо націлена на теоретичне осмислення суспільних явищ, а не підстригання проєктів відповідно до правил опанованих методів. Власне, маю надію за допомоги автоетнографії запобігти ситуації, коли правила методу встановлювали би «взаємини домінування» у наших проєктах виробництва знань.
Слухайте аудіоверсію статті українською
.
Укр
Анг
MUL
От редакторок журнала «Критика феміністична»: веб-сайт журнала открыт
Феминистический цех
Мария Маерчик
Ольга Плахотник
Декабрь 2016
"Критика феміністична" - феминистский журнал. Мы понимаем феминизм как политическую позициональность и методологический инструментарий, которые особенно чувствительны к режимам власти и неравенств. Недавние события в мире показывают, что нам не хватает языка для описания сегодняшней политической реальности. Мы надеемся, что новый журнал может стать площадкой для поиска и выработки такого, или точнее, таких языков. Одновременно новый журнал является также квир-теоретическим. Мы хотим проблематизировать универсалистские и внеисторичные тезисы и способы мышления, бинарности и нормативности, и вместо этого положить своей целью гетероглоссию и поиск возможностей для выхода за рамки логик неолиберализма, прогресса и триумфа. Одним из первых опубликованных на сайте переводов является вступление к "Квир-искусству неудачи" Джудит/Джека Халберстама; мы рассматриваем этот текст как программный. Восточная Европа в глазах глобального мира нередко выглядит отсталой, недостаточно развитой, недостаточно успешной и недостаточно прогрессивной. Но может быть, спрашиваем мы вслед за Халберстамом, необходимо пересмотреть саму логику успеха и прогресса, или по меньшей мере их историзировать. (Текст доступен на украинском, русском, английском).
Укр
Анг
Низька теорія (передмова до книжки «Квір-мистецтво неуспіху»)
Перевод
Джудит/Джек Галберстам
https://doi.org/10.52323/129831
Декабрь 2016
Перевод:
Марія Маєрчик
У книжці «Квір-мистецтво неуспіху» я обґрунтовую необхідність не так переглянути стандарт «склав* / не склав*», як зруйнувати саму логіку успіху та невдачі, таку типову для нашого суспільства. За певних обставин неуспіх, втрачання, забування, розбирання, руйнування, невідповідність, незнання можуть, зрештою, відкрити креативніші, взаємодійніші [more cooperative], несподіваніші способи буття у світі. Бути неуспішними – це те, що квір-люди роблять і завжди робили винятково добре; для квір-людей неуспіх може бути стилем, згадаймо Квентина Криспа (Quentin Crisp), або способом життя, згадаймо Фуко (Foucault), і це засадничо відрізняється від безжального сценарію успіху, заснованого на принципі «пробувати знову й знову». Якщо успіх вимагає таких значних зусиль, то, можливо, в тривалій перспективі неуспіх є легшим шляхом, і він принесе інші винагороди.
Pages
7
‹ previous
1
2
3
4
5
6
7