Тексты

УкрАнгMUL

Стигматизация аналитической концепции гендера как идеологии

Эржебет Борат

Декабрь 2019

Перевод:

Надия Чушак

С момента смены политического режима в Венгрии в 1989 году авторка выделяет три смысловых узла, которые возникли и кристаллизовались в дискурсы «гендерной идеологии» и «гендеромании». Такое переприсваивание ключевой категории феминистического анализа – серьезный выпад, целью которого является не только стигматизация и остракизм критического потенциала «гендера», но и угроза самому его существованию. В тексте Эржебет Борат рассуждает об особенностях этих изменений и предлагает поливокальную модель значения, которая всегда открыта для критики. Такая социально обусловленная модель нужна, чтобы вернуть себе гендер как критическую категорию анализа, созданную для развенчания идеологической потребности патриархальных институций вос/производить неравные властные отношения как данность. (Полностью текст читайте на украинском языке)

УкрАнгMUL

Манифест Черного феминизма

Коллектив реки Комбахи

Сентябрь 2019

Перевод:

Леся Пагулич

Татьяна Щурко

https://doi.org/10.52323/509433

В 1977 году «Коллектив реки Комбахи («Combahee River Collective»), радикальная Черная феминистская группа, опубликовали «Манифест Черного феминизма» («Black Feminist Statement»), который оказал большое влияние на формирование феминисткой, левой и социалистической мысли. «Манифест Черного феминизма» появился в контексте до сих пор актуальных дискуссий о гомогенности феминистского движения, игнорирования проблем расизма и ксенофобии, а также проблематичности белого либерального феминизма. Манифест поставил под вопрос такие универсальные категории, как «женщина» и «глобальное сестринство». Активистки Коллектива реки Комбахи, выступая против капитализма, гетеро-патриархата, расизма, либерального индивидуализма, стремились найти новые формы коллективных представлений о публичном пространстве, радикальных квир-политик и свободы. В постсоветском контексте этот манифест практически неизвестен. Мы считаем, что манифест озвучивает важные теоретизации, которые, будучи созданы на географическом западе, при этом предоставляют примеры радикальных феминистских представлений и сопротивления. Перевод манифеста на русский язык может создать пространство для осмысления трансформативных радикальных солидарностей, а также для рефлексии взаимосвязи постсоветских феминистских практик с расовыми, колониальными и имперскими идеями. Коллектив реки Комбахи подчеркивает важность перенесения в центр внимания маргинальных опытов небелых людей, чьи тела и идентичности являются постоянным объектом нападений, игнорирования, систематического насилия, а также основным ресурсом эксплуатации в рамках режима глобального капитализма. Ключевые слова: расизм, антирасистский феминизм, Черный феминизм, интерсекциональность, социализм.

Слушайте аудиоверсию манифеста

Розплутати клубок мілітаризму: феміністичний аналіз і спротив

Синтія Енло

https://doi.org/10.52323/233801

Март 2019

Перевод:

Катерина Буркуш

Мілітаризм – це клубок різних ідей. Багато ідей, які входять у набір мілітаризму, стосуються того, що значить бути «мужнім» і що робити, аби мати вигляд «пристойної жінки». Зачепіть одну з цих мілітаризованих ґендерних ідей – і ви почнете розплутувати весь клубок… Якщо не ставити феміністичних питань, зрозуміти мілітаризм неможливо. Неможливо зрозуміти його впливовості й принадності для людей.

Слухати статтю в аудіоформаті

Маскулінність без чоловіків (передмова до книжки «Жіноча маскулінність»)

Джудит/Джек Галберстам

https://doi.org/10.52323/269701

Декабрь 2018

Перевод:

ґео шаровара

Марія Маєрчик

Розмірковуючи про ґендерні варіації, такі як чоловіча фемінність та жіноча маскулінність, важливо не створювати чергову бінарність, де маскулінність завжди позначає владу; в альтернативних моделях ґендерної варіативності жіноча маскулінність – це не протилежність жіночій фемінності і не жіночий варіант чоловічої маскулінності. Це радше, як буде показано далі на прикладі мистецьких робіт і ґендерного перформансу, нечестивий союз жіночого тіла та маскулінності, що здатен породити геть несподівані ефекти.

УкрАнгMUL

Присвоение феминизма: гендер, милитаризм и Резолюция 1325 Совета Безопасности ООН

Анна Никогосян

Ноябрь 2018

Перевод:

Наталка Чех

Резолюцию 1325 Совета Безопасности ООН часто называют ключевой. Но, несмотря на еёреволюционный потенциал, я утверждаю, что Резолюция была разработана посредством гендерированных дискурсов, почему и стало возможным еёиспользование в милитаристских целях. Основываясь на постструктуралистской феминистской теории международных отношений, я рассматриваю Резолюцию как дискурсивную практику и утверждаю, что то, как ООН концептуализирует и интерпретирует гендер и безопасность, позволяет государствам использовать радикальный смысл Резолюции для легитимации и нормализации милитаристских практик и для замалчивания антимилитаристской критики. Чтобы показать это, я изучаю гендерированные дискурсы, лежащие в основе Резолюции, и указываю на два основных пути её милитаризации (включая текущую милитаризацию в Республике Армения). (Полностью читайте на украинском и английском).

Слушать текст в аудиоформате (на украинском)

Автоетнографія як феміністичне самоінтерв’ювання

Сара Кровлі

https://doi.org/10.52323/179801

Февраль 2017

Перевод:

Ольга Плахотнік

Марія Маєрчик

Я не вважаю, ніби автоетнографія є досконалішим або точнішим способом дослідження. Вона радше стає ще одним інструментом у професійному наборі методів, однак інструментом особливо доречним і продуктивним. Я маю на меті обґрунтувати епістемологічні засади автоетнографії – як їх розумію та практикую: автоетнографія цінує методологічну гібридність, проблематизує загальновизнаний поділ на модерне та постмодерне, прямо націлена на теоретичне осмислення суспільних явищ, а не підстригання проєктів відповідно до правил опанованих методів. Власне, маю надію за допомоги автоетнографії запобігти ситуації, коли правила методу встановлювали би «взаємини домінування» у наших проєктах виробництва знань.

Слухайте аудіоверсію статті українською.

Низька теорія (передмова до книжки «Квір-мистецтво неуспіху»)

Джудит/Джек Галберстам

https://doi.org/10.52323/129831

Декабрь 2016

Перевод:

Марія Маєрчик

У книжці «Квір-мистецтво неуспіху» я обґрунтовую необхідність не так переглянути стандарт «склав* / не склав*», як зруйнувати саму логіку успіху та невдачі, таку типову для нашого суспільства. За певних обставин неуспіх, втрачання, забування, розбирання, руйнування, невідповідність, незнання можуть, зрештою, відкрити креативніші, взаємодійніші [more cooperative], несподіваніші способи буття у світі. Бути неуспішними – це те, що квір-люди роблять і завжди робили винятково добре; для квір-людей неуспіх може бути стилем, згадаймо Квентина Криспа (Quentin Crisp), або способом життя, згадаймо Фуко (Foucault), і це засадничо відрізняється від безжального сценарію успіху, заснованого на принципі «пробувати знову й знову». Якщо успіх вимагає таких значних зусиль, то, можливо, в тривалій перспективі неуспіх є легшим шляхом, і він принесе інші винагороди.