Articles

Стигматизація аналітичної концепції ґендеру як ідеології

Звідколи  1989 року в Угорщині змінився політичний режим, авторка визначає три смислові вузли, які виникли та кристалізувалися в дискурси «ґендерної ідеології» та «ґендероманії». Таке переприсвоєння ключової категорії феміністичного аналізу – серйозний наступ, що має на меті не лише стигматизувати й огудити критичний потенціал «ґендеру», а й підважити саме його існування. У тексті Ержебет Борат розмірковує про особливості цих змін та пропонує полівокальну модель значення, яка завжди відкрита до критики. Така соціально обумовлена модель потрібна, аби повернути собі ґендер як критичну категорію аналізу, створену для розвінчування ідеологічної потреби патріархальних інституцій ре/продукувати нерівні владні відносини як даність. Це англомовний оригінальний текст; переклад на українську мову доступний тут.

 

The Wretched on the Walls: A Fanonian Reading of a Revolutionary Albanian Orphanage

A Heavy Word: Discourses on Albanian Sworn Virgins

This paper takes up the portrayal of burrnesha in media, where they are usually referred to as sworn virgins. Specifically, this paper utilizes news clips and informational videos accessible on YouTube in order to better understand the interplay of power dynamics between the West and Albania. The majority of these videos constitute a dominant discourse, aligned with most of the literature, that presents the custom of burrnesha as curious and anachronistic. This paper divides the pattern of Western engagement into four sub-themes: knowing, judging, finding, and dying. These themes are evident in the unequal power relations that allow the Western journalists to discover burrnesha, define them, and critique not only them, but Albanians and the Balkans more broadly. Indeed, the videos suggest that this practice is dying out on its own as the Balkans attempt to join modernity. The burrnesha themselves are understood as forced into a male role that punishes the breaking of the oath of celibacy by death. However, the burrnesha, when interviewed, form a counter-narrative by complicating the rigid picture put forth in the literature and media. While they show nuance in their respective motivations, all show satisfaction with their lives. Finally, this paper reflects upon the interplay of the Western gaze, and the ways in which Albanian media interacts with its own people. I argue that most Albanian media distances itself from the burrnesha in order to make claims of being civilized vis-à-vis the straggling burrnesha who remain an anomaly to progress.