«Нас не можна включити на ваших умовах»: квір-критика імперіалістичного погляду в «Гейкейшн: Україна»

Вступ до «розйобування» солідарності: квіримо пострадянські перспективи

Цей текст пропонує огляд основних питань, активістських і теоретичних концепцій, представлених у спецвипуску «Розйобана солідарність: квіримо пострадянські перспективи». Автор_ки досліджують можливості вживання терміна «квір» і квірних концепцій на пострадянських і постсоціалістичних просторах, використовуючи поняття «розйобувати» як критичний інструмент, аби підкреслити первинний непристойний потенціал «квіру» в англійській мові – потенціал порушення сформованого порядку. Автор_ки роздумують про можливості квір- і феміністичних солідарностей, що виходять за рамки розподілу на Схід і Захід, не потрапляючи в пастку західної вищості чи антизахідних настроїв. Детальніше представляючи концепцію квір-солідарності як «спільної роботи», автор_ки шукають можливість егалітарної взаємопідтримки, яка долає національні й культурні кордони. І, звичайно, вступ містить огляд критичних робіт, що ввійшли до цього спецвипуску. Публікаця також доступна англійською і російською мовою.

Стигматизація аналітичної концепції ґендеру як ідеології

Звідколи  1989 року в Угорщині змінився політичний режим, авторка визначає три смислові вузли, які виникли та кристалізувалися в дискурси «ґендерної ідеології» та «ґендероманії». Таке переприсвоєння ключової категорії феміністичного аналізу – серйозний наступ, що має на меті не лише стигматизувати й огудити критичний потенціал «ґендеру», а й підважити саме його існування. У тексті Ержебет Борат розмірковує про особливості цих змін та пропонує полівокальну модель значення, яка завжди відкрита до критики. Така соціально обумовлена модель потрібна, аби повернути собі ґендер як критичну категорію аналізу, створену для розвінчування ідеологічної потреби патріархальних інституцій ре/продукувати нерівні владні відносини як даність. Це англомовний оригінальний текст; переклад українською мовою доступний тут.

 

The Wretched on the Walls: A Fanonian Reading of a Revolutionary Albanian Orphanage

A Heavy Word: Discourses on Albanian Sworn Virgins

Abstract

This paper takes up the portrayal of burrnesha in media, where they are usually referred to as sworn virgins. Specifically, this paper utilizes news clips and informational videos accessible on YouTube in order to better understand the interplay of power dynamics between the West and Albania. The majority of these videos constitute a dominant discourse, aligned with most of the literature, that presents the custom of burrnesha as curious and anachronistic. This paper divides the pattern of Western engagement into four sub-themes: knowing, judging, finding, and dying. These themes are evident in the unequal power relations that allow the Western journalists to discover burrnesha, define them, and critique not only them, but Albanians and the Balkans more broadly. Indeed, the videos suggest that this practice is dying out on its own as the Balkans attempt to join modernity. The burrnesha themselves are understood as forced into a male role that punishes the breaking of the oath of celibacy by death. However, the burrnesha, when interviewed, form a counter-narrative by complicating the rigid picture put forth in the literature and media. While they show nuance in their respective motivations, all show satisfaction with their lives. Finally, this paper reflects upon the interplay of the Western gaze, and the ways in which Albanian media interacts with its own people. I argue that most Albanian media distances itself from the burrnesha in order to make claims of being civilized vis-à-vis the straggling burrnesha who remain an anomaly to progress.

«Расизм» проти «інтерсекційності»? Значення переплетених пригнічень у грецьких ЛГБТК+ дискурсах

Анотація

В цій статті я прагну очуднити концепт «расизму» шляхом вивчення його вжитку в соціолінгвістичному контексті ЛГБТКI+ активізму в Греції, де він фіґурує в значенні, що для англомовної аудиторії може видатися незвичним. У своєму дослідженні, присвяченому концептуалізації множинних пригнічень в контексті соціальних рухів Греції, я прагну зрозуміти зв’язок між часто вживаним терміном «расизм» - який є парасольковою категорією на позначення форм пригнічення, вкорінених не тільки в «расі», «етнічності» та «громадянстві» (себто, расизму, націоналізму, ксенофобії), але також в ґендері, ґендерній ідентичності та сексуальності (себто, сексизму, трансфобії і гомофобії) – і щораз більшим залученням «інтерсекційності» у дискурси різних рухів. У повсякденному вжитку, при звичному використанні слова «расизм» як парасолькового терміну залишається очевидним його етимологічний зв’язок з «расою», навіть коли воно позначає ширші режими домінування/підпорядкування, привілеїв/дискримінації. Якщо інтерсекційність передбачає, що пригнічення онтологічно множинні і їх можна аналітично відділити одне від одного, то «расизм» як парасольковий термін, схоже, рухається в протилежному керунку: він передбачає, що всі форми пригнічення мають спільне джерело, схожу онтологічну основу або породжують привілеї для тих само соціальних актор_ок, які застосовують схожі тактики в стосунку до пригноблених груп. У своєму дослідженні я вивчаю, яким чином інтерсекційність – багатокомпонентна теорія пригнічення, яка стверджує, що стосунки влади є множинними і не можуть бути зведені до одної спільної основи, хоч і можуть водночас співіснувати в досвіді пригнічених за кількома ознаками соціальних груп – пов’язана з використанням слова «расизм» як категорії боротьби у грецькій та інших поширених у Греції мовах, зокрема в албанській (racizmi) і арабській (eunsuria). В цій статті я вивчаю, як ці два вокабуляри – расизм й інтерсекційність – функціонують в дискурсах соціальних рухів, а також, як вони, з одного боку, формують активістські ідеї, підходи і теорії пригнічення, а з іншого, формуються ними. (Повний текст читайте англійською)

Гегемонія у пострадянській Грузії: типи націоналізмів і маскулінностей

Анотація

Статтю присвячено політичній історії пострадянської Грузинської держави. Нова пострадянська національна держава постає і поступово перетворюється на політекономію ліберальної демократії та неоліберального капіталізму. В ході цих перетворень, Грузія віддаляється від Радянського Союзу і його наступниці Росії та набуває європейської ідентичності, що відбувається посередництвом дискурсу і практик національних політичних та економічних еліт. Дискурсивне виробництво цього гегемонного прозахідного націоналізму переплетено із виробництвом гегемонних маскулінностей. У цій статті я аналізую дискурси цих еліт і розглядаю три типи гегемонної маскулінності, які набувають своїх значень в процесі становлення національної незалежності, мілітаризації та неоліберальних реформ і політик. Ці нові маскулінності прагнуть витіснити старі, радянські гегемонні маскулінності в Грузії, внаслідок чого постає нова гегемонна культура і патріархат. Також, історичне домінування прозахідного націоналізму можна трактувати по-різному: хоча Грузія майже від початку відкрита до західної політичної системи (ліберальної демократії), можна виділити певні історичні поворотні моменти, з яких в Грузії починаються активні неоліберальні перетворення і (дискурсивне) набуття європейської ідентичності. (Повністю читайте англійською).

Pages2