Фестиваль феміністичного кіно «Фільма» триватиме два тижні
Фестиваль феміністичного кіно «Фільма» розпочнеться 23 листопада і триватиме до 8 грудня. На сайті фестивалю будуть доступні 15 стрічок у трьох програмах: сформована за результатами опен-колу добірка «Контрпам’яті: долаючи мовчання», квіркемп-програма «Нерівні! Різні! Розлючені!» та екофеміністична добірка «Хто боїться справжніх імен?».
Усі три програми об’єднує не лише біль і досвіди людей із різних спільнот, країн та часів, а й універсальні проблеми: бідність, расизм, класизм, насильство щодо маргіналізованих спільнот, виключення і стирання ненормативних ідентичностей, замовчування знань, історії та пам’яті упосліджених груп й живих організмів.
«Кожна стрічка програми, порушуючи мовчання, долаючи соціальні стигми й панівні наративи, повертаючи стерті історії, підтверджує часом підзабуте активістське гасло: «Пам’ятати — значить боротися!» — так означує ширший контекст програми «Контрпам’яті: долаючи мовчання» її співкуратор_ка ґео.
Та боротися — не лише пам’ятати, а й знати. Про це пише в тексті до програми «Хто боїться справжніх імен?» Ірина Замуруєва: «Знати поіменно інших істот у цьому світі — це не лише про інших, а й про нас самих, про наше вміння бачити, чути й розуміти одне одних у всій своїй справжності, неоднозначності й розмаїтті. Знати справжні імена одне одних і всіх живих істот — це лиш перший крок, але без нього взагалі ніяк у роботі з наближення соціальної та екологічної справедливості».
Герої та героїні квіркемп-програми «Нерівні! Різні! Розлючені!» «шукають способи втілити в перформансі найболючіші й найкритичніші висловлювання», — пише співкуратор_ка добірки Іра Танцюра, додаючи, що «осмислення, протидія насильницьким політикам, а також підтримка й солідарність можуть допомогти рухатися у напрямку до змін».
На сайті фестивалю доступні рефлексії куратор_ок про кожну програму. Перегляд фільмів безкоштовний. Більшість стрічок доступні онлайн без територіальних обмежень.
Цього року «Фільма» знову влаштовує офлайн-покази у трьох містах спільно з партнерськими ініціативами в Києві, «Білкіс» у Львові, «Сферою» у Харкові та «Центром сучасної культури у Дніпрі» (розклад показів буде доступний на сайті фестивалю).
Окрім цього, колектив фестивалю так само, як і минулого року, запрошуватиме до онлайн-дискусій. Співкуратор_ки разом із режисер_ками стрічок запросять глядацтво до рефлексій на теми, які визначено двомапрограмами Фільми. Дві зустрічі відбудуться в Zoom за попередньою реєстрацією. Робочі мови дискусій — англійська та українська з двостороннім перекладом і перекладом українською жестовою мовою.
На додаток протягом фестивалю публікуватимуться інтерв’ю з автор_ками стрічок із програми «Нерівні! Різні! Розлючені!».
Усі фільми мають розгорнуті українські та англійські (SDH) субтитри. Для фільмів «Квіри поза законом», «2 Spirit Dreamcatcher Dot Com», «Транс Кашмір», «Чоботи в ґрунті, руки в землі», «зонґ», «Ти гадаєш, Земля — це щось мертве» буде доступний звукоопис українською мовою.
«Фільма» 2024 відбудеться за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung в Україні, RFSL, Movies That Matter та «Української Феміністичної Мережі за Свободу й Демократію».
Медіа-партнерки фестивалю: «Спільне», «Суспільне» та «Критика Феміністична».
Програма фестивалю — нижче в документі.
_________________________________________________________________________________
Сайт: filmafest.org
Е-mail: team@filmafest.org [1]
Фейсбук: facebook.com/filma.fest
Інстаграм: instagram.com/filma.fest
Контрпам’яті: долаючи мовчання
Транс Кашмір
Режисер_ки: Сурбхі Деван, С.А. Ханан
Індія, 61 хвилина, 2022, документальний
«Транс Кашмір» оповідає про спільноту транс*жінок Кашміру, їхню унікальну культуру та звичаї, які збереглися попри репресії часів британського колоніального правління. Режисер_ки змогли показати нам неймовірну красу і стійкість спільноти, а також зростання руху за базові права людини.
Мовчання Розуму
Режисерка: Кумяна Новакова
Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, 63 хвилин, 2023, документальний
Працюючи виключно з архівами та свідченнями, стрічка «Мовчання Розуму» сама уподібнюється до пам’яті: примарна та плинна, вона заперечує рамки, рухаючись у всіх напрямках, просторових і часових. Особисті досвіди насильства та катувань, що їх пережили жінки в таборах для зґвалтувань у Фочі під час війни в Боснії та Герцеговині, стають нашими колективними спогадами, які перетинають межі часу та простору.
Стрічка побудована як перформативне дослідження першої міжнародної кримінальної справи, що визнала зґвалтування під час війни формою тортур, а сексуальне поневолення — злочином проти людяності.
Чи може гора памʼятати
Оригінальна назва: Puede una montaña recordar
Режисерка: Дельфіна Карлота Васкес
Аргентина, Мексика, 20 хвилин, 2021, експериментальний документальний фільм
Під час завоювання, Мексиканської революції, виникнення Сапатиської Армії Національного Визволення та сьогоденного феміністичного спалаху, вулкан відповідав на соціальні вимоги виверженнями. Чи може гора памʼятати? Дим, що йде з кратера, пророкує бунтівне, але пригнічене серце, лінія, що позначає обрій, скидається на шрам.
Чоботи в ґрунті, руки в землі
Режисерка: Кароліна Ускакович
Україна, Нідерланди, Великобританія, 15 хвилин, 2024, документальний
Зв’язок людини з природою, роль городництва в часи війни, заплутаність продовольчої системи — усе змішалося в борщі родинної любові.
У центрі сюжету — надзвичайний духовний зв’язок між режисеркою Кароліною Ускакович і її харизматичною бабусею Зоєю, гордою українською пенсіонеркою, яка плекає власний некапіталістичний селянський спосіб життя. Взимку 2021 року Зоя подарувала Кароліні пакетик власноруч зібраного насіння помідорів. Проте наступний посівний сезон прийшовся на спустошливе вторгнення російської федерації в Україну. Попри жахливі обставини Зоя й Кароліна вирушають у спільну віртуальну садівничу подорож: разом доглядають за рослинами і спілкуються про важливість цієї давньої практики під час війни.
Сухоцвіт
Оригінальна назва: Amarandos
Режисер_ка: Іокасті Манцог
Греція, Німеччина, 28 хвилин, 2024, експериментальний документальний фільм.
«Сухоцвіт» — це безладна суміш памʼяті й любові, свято життя, яке, зіткнувшись із хворобою Альцгеймера та скорботою, протиставляє їм спільні пісні й танці.
У цьому експериментальному короткометражному документальному фільмі культурні та особисті розповіді порушують актуальні для багатьох питання про вразливість, стійкість і виживання, способи вираження любові. Чи можемо ми, виспівуючи та витанцьовуючи нашу тугу, створити заклинання, щоб зруйнувати сталий лінійний наратив пам’яті та спрямувати розповіді предків про силу та єдність до сьогодення?
Нерівні! Різні! Розлючені!
Terror Nullius
Режисер_ки: Soda Jerk
Австралія, 54 хвилин, 2018, експериментальний, ігровий фільм-оповідь
Апокаліптичні табори в пустелі «Шаленого Макса-2» перетворюються на майданчик для утримання біжен_ок, хижі вівці починають антиколоніальне повстання, а жінки з австралійського кіно стають на шлях помсти Мелові Ґібсону.
Частково політична сатира, подекуди еко-горор, а місцями роуд-муві, Terror Nullius — це оповідь про політичну помсту, що повністю побудована на вибірці, спіраченій з австралійського кіноканону.
Гомотопія
Оригінальна назва: Homotopia
Режисер_ки: Кріс І. Варґас, Ерік А. Стенлі
США, 64 хвилини, 2009, ігровий
Події фільму відбуваються у хроніках «Гомотопії» десь між майбутнім і теперішнім, де група радикальних квірів запекло прагне викрити проблеми одностатевих шлюбів, зруйнувати Державу, повалити Імперію. «Гомотопія» — це критика нищівного насильства гомонормативності, смертоносного увічнення американського патріотизму та консервативних структур спорідненості й накопичення емоційної влади.
Квіри поза законом
Оригінальна назва: Criminal Queers
Режисер_ки: Кріс І. Варґас, Ерік А. Стенлі
США, 64 хвилини, 2009, ігровий
«Квіри поза законом» наближають нас до колективного звільнення, розбивають кайдани довкола сердець, гендерів і бажань, візуалізуючи радикальну транс/квір-боротьбу за світ без в’язничних мурів. Приєднуйтеся до Йоші, Джой, Сьюзен і Люсі, які затято викривають темні сторони Кампанії за права людини й законодавства про злочини на ґрунті ненависті, а також скочування соціальних рухів до гендлярства в неприбуткових організаціях.
Aвандреґ!
Режисер: Філ Ієропулос
Греція, 92 хвилини, 2024, документальний експериментальний фільм
Перегляд стрічки буде доступний лише на території України.
«Aвандреґ!» пропонує неймовірну подорож у світ десяти афінських дреґперформерок, які деконструюють поняття гендеру, націоналізму і приналежності, водночас наражаючись на поліцейську жорсткість, трансфобію та расизм. Фільм поєднує захопливе видовище із критичними поглядом, підважує суспільні норми й перевідкриває культуру ЛГБТ+ крізь призму особистих життів тісно пов’язаної групи дреґвиконави_ць.
2 Spirit Dreamcatcher Dot Com
Режисер: Тео Джин Катгенд
Канада, 5 хвилин, 2017, художній
Ця стрічка — продовження відеороботи, що вивчає капіталістичні впливи через формування концепції «фінансово недоцільного» сервісу для невеликої спільноти меншин. 2 Spirit Dreamcatcher Dot Com пристосовує рекламу сайтів знайомств до потреб квір- і корінних спільнот. От тільки цього разу йдеться не про абияку платформу, а про 2 Spirit Dreamcatcher Dot Com, де дводухі люди призначають побачення на протесті проти будівництва трубопроводу, а поважні старійшини люб’язно допомагають знайти пару і ставлять на місце всіх, хто залицяється без поваги.
Хто боїться справжніх імен?
зонґ
Режисер_ки: Тета Цибульник, Еліас Парвулеско, Світлана Потоцька
Україна, 9 хвилин, 2019, експериментальний
Заказник Замглай — одна з найбільших болотних систем України. Назва Замглай, імовірно, походить від давньокурдського слова zong, що означає «болото». Феномен болота ми розглядаємо водночас із різних ракурсів: як виразник страху в культурі аграрних суспільств; як експлуатований ландшафт у модерно-індустріальну добу; як складну систему взаємозв’язків між сотнями видів у постгуманістичній оптиці; як поглинач і природний регулятор вуглекислого газу, що змінює склад атмосфери та перспективи життя на планеті.
Ти гадаєш, Земля – це щось мертве
Оригінальна назва: Tu crois que la Terre est chose morte
Режисерка: Флорaнс Лазар
Франція, 70 хвилин, 2019, документальний
Фільм досліджує глобальну екологічну кризу з перспективи острова Мартиніки. Рефлексуючи над екологічними викликами, фільм не лише зосереджується на проблемах природи й пошкоджених екосистем, а й робить акценти на осередках опору, де жінки й чоловіки визнають історичну перспективу колоніалізму та діють з огляду на неї, адже екологічний спротив і колоніальне минуле повʼязані нерозривно.
Хто боїться ідеології? Частина 3: Мікропротистояння
Оригінальна назва: Who is Afraid of Ideology? Part 3: Microresistencias
Режисерка: Марва Арсаніос
Німеччина, Колумбія, 31 хвилина, 2020, документальний, експериментальний
У цій стрічці режисер_ка зосереджується на Толімі, відомій як один із кавових регіонів Колумбії, і висвітлює історії жінок, які описують свою боротьбу за збереження давніх знань корінних спільнот про вирощування та захист насіння — знань, що дозволяють їм досягти сільськогосподарської автономії. Проблемні питання власності на землю, розподілу природних ресурсів, примусових переселень, а також убивств підкреслюють експлуатацію та насильство, яких зазнали мешкан_ки цього регіону.
Уїра: відродження лісу
Оригінальна назва: Uýra — The Rising Forest
Режисерка: Юліана Курі
Бразилія, США, 72 хвилини, 2022, документальний
У країні, де рівень убивств транслюдей, корінних народів та юних бор_чинь за довкілля є найвищим у світі, Уїра — це уособлення того, що Бразилія намагається знищити. Існування і спротив корінного народу у трансмистецтві та освіті надихають, об’єднують, і зрештою ведуть до революції, охоплюють також і сфери довкілля, екологічних ініціатив, життя спільноти ЛГБТКІА+ у серці Амазонського лісу. Фільм розповідає про процеси соціальної боротьби через метафору екологічної спадкоємності.
Мертві як додо
Оригінальна назва: Dead As A Dodo
Режисерка: Ліна Хабібалла
Судан, 5 хвилин, 2022, експериментальний
«Мертві як додо» викриває колонізаторську міфологію, що лежить в основі популярного наративу про вимирання птаха додо. Використовуючи архівні матеріали та образ додо, фільм звертається до чуттів глядацтва, пробуджує привиди минулого, населяє ними простір між життям і смертю, свого часу сформований насильством колонізаторів як дидактичний прийом. Картина натхнена поетичною книжкою A Theory of Birds(«Теорія птахів») палестинсько-американської авторки Заїни Алсус.