Усі знають, що фемінізм – це «західний винахід», і якщо в Росії й існує фемінізм, то це просто калька із «Заходу». Такі уявлення поширені в панівних дискурсах, а іноді трапляються й усередині феміністичних спільнот. Та чи й справді російські фемінізми приречені вічно «наздоганяти» «західні»? У цьому есеї йтиметься про культурну гегемонію «Заходу» щодо фемінізму та різні способи критично взаємодіяти з нею; про те, чому феміністичнa «матчасть» спирається на «західні» теорії й на що інше вoнa може спиратися. (Повністю текст читайте російською [1]).
Ключові слова: фемінізм у Росії, «західна» культурна гегемонія, дискурс відставання, локальний феміністичний активізм.
Це дослідження було презентоване на Міжнародній конференції «Квiр i фемiнiстичні студії у Східній Європі», яка відбулася в Університеті Бухареста (Румунiя) 17-19 листопада 2017 року.